Зроблено спробу представити загальну психологію на основі генетично-модульного підходу з урахуванням сучасних досягнень української та зарубіжної психології. Розглянуто місце психології в системі наук, зв'язок з іншими науками, історію психологічної думки в Україні, починаючи з дохристиянських часів до повоєнних років. Викладено методи психології, питання розвитку психіки та свідомості, індивідуальні внутрішні процеси (відчуття, сприймання, пам'ять, мислення, уява, увага, почуття), вольова активність особистості, психологія міжособистісних взаємин тощо.

На основі досягнень психологічної науки систематизовано та наведено відомості з вікової та педагогічної психології. Висвітлено проблеми психічного розвитку дитини. Розкрито суть понять про психологію виховання, учіння, навчання. Розглянуто питання психології дошкільного та молодшого шкільного віку, особистості підлітка, старшокласників. Визначено стилі педагогічної діяльності.

На основании достижений психологической науки систематизированы и приведены сведения, касающиеся возрастной и педагогической психологии. Освещены проблемы психического развития ребенка. Раскрыта сущность понятий психологии воспитания, учения, обучения. Рассмотрены вопросы психологии дошкольного и младшего школьного возраста, личности подростка, старшеклассников. Определены стили педагогической деятельности.

Проаналізовано проблеми педагогічної психології на підставі особистісно-діяльнісного та вчинкового підходів у загальному контексті основних тенденцій розвитку сучасної освіти в Україні. Висвітлено проблему психічного розвитку дитини. Акцентовано увагу на питаннях психології дошкільного дитинства, молодшого шкільного віку, психології особистості підлітка, ранньої юності, дорослого віку.

Висвітлено історію психологічної думки в Україні. Описано методи психології, проаналізовано відмінність психіки людини від психіки тварин. Розглянуто поняття відчуття, сприймання, пам'яті, мислення, уяви, уваги, почуттів. Наведено класифікацію вольових якостей особистості, основні характеристики особистості. Розкрито структуру активності та діяльності. Особливу увагу приділено психології міжособистісних взаємин, спілкуванню, темпераменту, характеру, здібностям.

Освещена история психологической мысли в Украине. Описаны методы психологии, проанализированы отличия психики человека от психики животных. Рассмотрены понятия ощущения, восприятия, памяти, мышления, воображения, внимания, чувств. Приведена классификация волевых качеств личности, основные характеристики личности. Раскрыта структура активности и деятельности. Особое внимание уделено психологии межличностных взаимоотношений, общению, темпераменту, характеру, способностям.

Викладено психологічні концепції та підходи до вивчення проблеми амбівалентності особистості. Описано структуру, наведено критерії та розглянуто питання вимірювання особистісної амбівалентності, її типи та психокорекцію дискордантних проявів. Значну увагу приділено рольовій амбівалентності особистості. Проаналізовано психокорекційний вплив на зниження інтенсивності амбівалентних стосунків у сім'ї.

Изложены психологические концепции и подходы к изучению проблемы амбивалентности личности. Описана структура, приведены критерии и рассмотрены вопросы измерения личностной амбивалентности, её типы и психокоррекция дискордантных проявлений. Значительное внимание уделено ролевой амбивалентности личности. Проанализировано психокоррекционное влияние на снижение интенсивности амбивалентных отношений в семье.

Рассмотрены проблемы педагогической психологии на основе личностно-деятельностного и поступочного подходов в общем контексте основных тенденций развития современного образования в Украине. Охарактеризованы основные теории психического развития ребенка, особенности формирования у младших школьников умения учиться, проблемы смысла жизни в раннем юношеском возрасте. Уделено внимание психологии учителя, структуре педагогических способностей и стилям педагогической деятельности.

На підставі досягнень психологічної науки наведено найновіші відомості з вікової та педагогічної психології. Викладено питання її розвитку в Україні, проаналізовано внесок у дану галузь викладачів кафедри психології Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова, яка створювалась і розвивалась Г.С.Костюком, Д.Ф.Ніколенком, О.В.Скрипченком та іншими корифеями вітчизняної психології. Проаналізовано особливості психології дорослих. Наведено загальну характеристику педагогічної діяльності, розкрито зміст поняття про навчання й описано його психологічні механізми.

На основе достижений психологической науки приведены новейшие сведения о возрастной и педагогической психологии. Изложены вопросы ее развития в Украине, проанализирован вклад в данную отрасль преподавателей кафедры психологии Национального педагогического университета им. М.П.Драгоманова, которая создавалась и развивалась Г.С.Костюком, Д.Ф.Николаенком, О.В.Скприпченком и другими корифеями отечественной психологии. Проанализированы особенности психологии взрослых. Приведена общая характеристика педагогической деятельности, раскрыто содержание понятия об обучении и описаны его психологические механизмы.

Висвітлено питання загальної психології на підставі генетично-модельованого підходу з урахуванням сучасних досягнень української та зарубіжної психології. Розкрито суть понять про відчуття, сприймання, пам'ять, мислення, уяву, увагу, почуття та емоції, волю, характер, темперамент, спілкування, здібності. Розглянуто діяльність як суттєвий вид активності людини, запропоновано класифікацію вольових якостей особистості.

Освещены вопросы общей психологии на основе генетически-моделированного подхода с учетом современных достижений украинской и зарубежной психологии. Раскрыта сущность понятий о чувствах, восприятии, памяти, мышлении, представлении, внимании, чувствах и эмоциях, воле, характере, темпераменте, общении, способностях. Рассмотрена деятельность как существенный вид активности человека, предложена классификация волевых качеств личности.

Розглянуто питання психології як науки та закономірності формування і розвитку психіки як особливої форми життєдіяльності особистості. Описано методи психологічного дослідження та особливості статистичного методу в психології. Проаналізовано вагомі здобутки українських психологів у напрямах, які визначають світовий рівень наукових досліджень, зокрема, щодо психічних процесів особистості, її психології, темпераменту, характеру, здібностей, вольової активності, а також психології міжособистісних стосунків.

Рассмотрены вопросы психологии как науки, закономерности формирования и развития психики как особенной формы жизнедеятельности личности. Представлены методы психологического исследования и освещены особенности статистического метода в психологии. Проанализированы видные достижения украинских психологов в направлениях, определяющих мировой уровень научных исследований, в частности, относительно психических процессов личности, её психологии, темперамента, характера, способностей, волевой активности, а также психологии межличностных отношений.

The author defines the term maternal ambivalency as a psychological phenomenon of a person. The forms in personal spheres of a woman are analysed.

Розкрито закономірності процесу розвитку амбівалентності як властивості внутрішнього світу юнацького віку. Висвітлено теоретико-методологічні основи та обгрунтовано принципи авторської особистісно-інтегративної концепції амбівалентності, її структурно-динамічну модель, психологічні механізми, її рівні, форми, типи. Наведено експериметальні дані щодо розвитку особистісної амбівалентності в юнацькому віці. Підтверджено наявність особистісної амбівалентності як самостійної психологічної реальності.

Висвітлено досвід та форми роботи на уроках української мови та літератури Майданецької загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів Тальнівської районної ради Черкаської області.

Освещен опыт и формы работы на уроках украинского языка и литературы Майданецкой общеобразовательной школы I - III степеней Тальновского районного совета Черкасской области.

Experience and forms of work on the lessons of Ukrainian and literature of Maydaneckаyа of general school of I-III of degrees of Tal’ne of district soviet of the Cherkassy area is resulted.

Визначено методи, за допомогою яких можна виявити творчо обдарованих дітей. Розкрито особливості психолого-педагогічної підтримки та супроводу обдарованості з української мови та літератури. розглянуто процес створення моделі творчої обдарованості та визначено етапи її формування. Підготовлено методичні рекомендації для навчання та розвитку обдарованих дітей, розроблено завдання для стимулювання розвитку творчих умінь, пізнавальної самостійної роботи учнів за умов особистісно орієнтованого навчання.

В контексті особистісно-інтегративної парадигми стверджується положення про те, що вихідною засадою розвитку особистості на різних вікових етапах виступає її внутрішня амбівалентність. Згідно з теоретичними положеннями особистісно-інтегративного підходу наведено авторську концепцію розвитку особистісної амбівалентності. Вивчення генези особистісної амбівалентності в юнацькому віці здійснено у процесі реалізації таких основних концептуальних положень розвитку особистісної амбівалентності як: баланс, узгодженість протилежностей позитивного і негативного до одного об’єкта (одночасна смислова двовимірність чи послідовна смислова одновимірність); переживання амбівалентності майбутніх ролей матері та батька; вияви амбівалентності в опорі поведінки (слабкий, помірний, сильний). Зазначено, що створена структурно-динамічна модель особистісної амбівалентності узагальнює особистісні чинники розвитку особистісної амбівалентності в процесі соціалізації, визначає розвиток внутрішнього світу, виявляє критерії, показники, рівні структурно-динамічних та типологічних особливостей цього процесу.

Розкрито прояви амбівалентності інтегрального Я і дезінтегрального Я як центрального інтрапсихічного явища амбівалентності особистості. Досліджено зазначену якість в юнацькому віці на 3-х рівнях: гармонійному низькому, неузгодженому середньому, дисгармонійному високому. Встановлено поступове збільшення гармонійного низького рівня амбівалентності інтегрального Я і дезінтегрального Я у досліджуваних віком від 17-ти до 20 років. Однак у респондентів віком 21 рік відбулося зменшення гармонійного низького рівня під час переходу до ранньої дорослості. На неузгоджену середньому і дисгармонійному високому рівнях встановлено позитивні вікові закономірності їх поступового зменшення амбівалентності інтегрального Я і дезінтегрального Я у молоді віком від 17-ти до 20-ти років. В осіб віком 21 рік констатовано кількісне збільшення неузгодженого середнього і дисгармонічного високого рівнів. Це свідчить про негативні тенденції амбівалентності інтегрального Я і дезінтегрального Я, а саме розбалансованості, коливанні, уникнення, агресії, а також про позитивні - прагнення до особистісних змін, особистісному зростанню за переходу до ранньої дорослості.

Приділено увагу проблемі особистості в соціальній психології. Розкрито поняття міжособистісних стосунків. Охарактеризовано конструктивні та деструктивні стосунки. Висвітлено соціально-психологічну сутність феномена спілкування. Розглянуто вплив моббінгу на соціально-психологічний клімат. Описано сучасні напрями досліджень і проблеми прикладної соціальної психології.

Репрезентовано авторський підхід щодо високоамбівалентних стосунків між літніми батьками та дорослими дітьми, який є спробою гармонізувати стосунки, що травмують обидві сторони. Визначено амбівалентність як особистісну властивість, яка притаманна кожному індивіду і виявляється одночасно в позитивній і негативній оцінках одного об’єкта в емоціях, думках і поведінці. Обґрунтовано думку про те, що спочатку необхідно узгодити як старіючим батькам, так і дорослим дітям свої провідні амбівалентні суперечності, після чого відкриваються можливості гармонізувати амбівалентність в реальних батьківсько-дитячих стосунках і якісно покращити життя.

Представлен авторский подход к высокоамбивалентным отношения стареющих родителей и взрослых детей, который является попыткой гармонизовать травмирующие обе стороны отношения. Определена амбивалентность как личностное свойство, которое характерно каждому индивиду и проявляется одновременно в положительной и отрицательной оценках одного объекта в эмоциях, мыслях и поведении. Обоснована мысль о том, что сначала надо согласовать как стареющим родителям, так и взрослым детям свои ведущие амбивалентные противоречия, после чего открываются возможности гармонизовать амбивалентность в реальных родительско-детских отношениях и качественно улучшить жизнь.

Genesis of personality is connected with the development of its internal ambivalence affecting the manifestation of age and social features. It has been considered the peculiarities of high inconsistency of ambivalence in relations between elderly parents and adult children in various life situations. Ambivalence has been defined as a personal feature which characterizes each individual and appears both in a positive and negative assessment of an object. High ambivalence in the relationship between elderly parents and adult children is shown in the dominance of hostility, accusations of alienation, guilt, depression, and at the same time a positive attitude to relatives, which is traumatic for both sides.